У Росії визначилися, хто гратиме роль Сталіна
Пригожин явно стає громадським політиком, причому дуже перспективним. Відносна більшість росіян – неєвропеїзований "глибинний народ". Ці люди живуть багато в чому за традиційним російським "адатом", що мало змінюється протягом століть. По ньому весь світ ділиться на "своїх" та "чужих". Гарний, правильний господар: чоловік у сім’ї, пан у маєтку, офіцер в армії, цар у державі має бути суворим до жорстокості. Його завдання - не тільки захищати від "чужих", але й карати "завалилися" своїх, включаючи власне оточення.
Росіяни традиційно готові були терпіти поневіряння та тяготи, що накладаються амбітними правителями, натомість на задоволення бачити, як "з лобного місця котяться боярські голови". Вони міркували приблизно так: "Сур наш цар-батюшка, але справедливий, нікому спуску не дає, навіть найближчим своїм боярам". Усе це забезпечувало стабільність диктатури, лояльність населення.
Путін дуже тісно пов’язаний із правлячим класом. Він ніколи не ображав друзів та соратників, що становлять "боярську верхівку"; дозволяв їм своїм зухвалим багатством глумитися над злиднями простолюдинів. Тому його культ у суспільстві завжди був поверховим. І зараз, мало хто готовий славити його за безкоштовно. Кастинг на "вождя народів" він, очевидно, не пройшов.
А ось популярність Сталіна зростає з року в рік...
Як співав Рабфак:
"Сталіна! Сталіна!
Пацани встали, на...
Пацани у великих потребах
Де ж ти господар, де ти господар,
де
а ти господар...".
У цей момент з’являється Пригожин, помахуючи кривавою кувалдою, яка щойно розмозгла голову "зрадника", і говорить про багатих людей, які "не допомагають фронту": "сталінські репресії". Обивателі, напевно, задоволені: "От цей нікому спуску не дасть, багатше до нігтя візьме".
Запит на Сталіна буде задоволений?
США нададуть Україні ще 4,5 млрд доларів підтримки, - Reuters
Распечатать
