На Миколаївщині закордонні інвестори борються із рейдерами
Один із прикладів – у Миколаївській області. Точніше – у Новій Одесі. Саме там восени 2021 року кіпрські інвестори придбали олійноекстракційний завод у місцевого підприємця Миколи Устяновського. Сума угоди – велика. Відразу було виплачено 1,5 мільйона доларів із домовленістю погашення залишку поетапно – ще 8,5 мільйонів. Здавалося б, ідилічна картина – в країну вливаються великі інвестиції, в області працюватиме важливе та потрібне виробництво, місцеві отримають гідну зарплату. Але, не все так гладко
Перші складнощі виникли одразу, як тільки нові власники спробували запустити підприємство в роботу. З’ясувалося, що продавець трохи «злукавив» про виробничі потужності об’єкта – завод потребував невідкладної модернізації, яка обійшлася ні багато ні мало 1,5 мільйона вічнозелених. Ну, забула людина "невелику" деталь уточнити. Буває.
Далі більше. Згідно з укладеним при купівлі договором іпотеки, Устяновський зобов’язувався застрахувати завод. А це, на хвилинку, сума не мала. Щоправда, продавець із страховкою затяг – та так і не оформив. А з 24 лютого 2022 року наша країна опинилася у горнилі повномасштабної війни. Миколаївська область стала фактичною лінією фронту. А об’єкти, що знаходяться там, – потенційними цілями для ракет і снарядів. Форс-мажорні обставини у найгіршому розумінні цього терміна. Цілком логічно, що за таких умов, закордонні інвестори не на жарт перелякалися за долю своєї власності. Будь-якого дня завод міг рознести шалений «Калібр». Адже свою частину договору продавець не виконав – страховки немає. Через форсмажора виплати за договором припинилися, а сам продавець перестав виходити на контакт. І тут пан Устяновський вирішив, що зоряна година настала – майже половину суми угоди отримано, інвестиції в завод вкладено, нові власники за кордоном налякані та розгублені. А це означає, що настав час рейдерити. Тим більше, що досвід подібних шалених акцій вже є чималий – і держмайно пилили , і місцевих фермерів без урожаю залишали .
Тут розпочинається новий етап пригод іноземних інвесторів у Миколаївщині. А саме – «Микола Богданович іде до судів». Тяжба із заводом починає гуляти господарськими інстанціями. А тим часом Устяновський починає шукати нових покупців на вже проданий ним об’єкт, який, до того ж, знаходиться в іпотеці. Усіми правдами та неправдами на завод вдається накласти арешт. Але 25 жовтня Печерський суд Києва арешт скасовує.
Завод повертається до нормального функціонування. Але не надовго.
Вже 4 листопада на підприємство вриваються працівники Державного бюро розслідувань (!). Нібито для проведення слідчих дій та виявлення рухомого майна компанії. Яке відношення може мати до майнової суперечки антикорупційна структура ГБР – таємниця за сімома печатками. Найімовірніше – суто комерційне.
Поки детективи робили імітацію корисних дій, на територію заводу увійшли найняті Устяновським тітушки. Виштовхнувши із захопленого об’єкту представників власника, орендаря та журналістів, вони заблокували вхід.
Такі ось незвичайні слідчі заходи. Простіше кажучи, завод захопили рейдери. При тому, що крім обладнання на виробництві знаходиться сировина та готова продукція вартістю сотні тисяч гривень. Опис всього цього, звичайно, ніхто не проводив. Отже, цілком очікувано, після повернення законних власників, на них чекає серйозна недостача.
На окрему увагу заслуговує дія місцевої поліції, яку викликали співробітники підприємства. Копі, що приїхали на виклик, не діяли, аргументуючи це тим, що не можуть втручатися в роботу «старших братів» з ГБР.
На дії співробітників Держбюро та рейдерів Устяновського, звісно, будуть написані заяви до правоохоронних органів. Рано чи пізно позивачам вдасться довести злий намір схематозників та спроби заволодіти чужим майном. Але подібні історії створюють різко негативне інформаційне тло і явно не сприяють залученню в нашу країну іноземних інвестицій та великого зарубіжного бізнесу, такого необхідного для постраждалої від війни України. Ну, який інвестор захоче вести справи в області, де місцевий князь намагається (і досить успішно) переписати під себе закон?
Автор: Ольга Шилова
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області