«Вони вміють катувати, і багатьом це подобається». Російські садисти на Херсонщині
—
«Лише не вбивайте нас»
«—» — говорить Аліна. Її батьків — Валентина й Ларису Павленків, мешканців села Архангельське на Херсонщині, зранку 24 серпня сусіди знайшли мертвими в погребі. Там вони зазвичай ховалися від обстрілів й іноді ночували.
Російські військові застрелили їх напередодні ввечері. Сусіди не чули пострілів, лише чоловічі голоси на подвір’ї.
Спершу в погребі вони побачили Валентина, коли ж підняли його тіло — під ним була дружина Лариса, він намагався її закрити собою від окупантів.
Подружжя загорнули в ковдру й поховали в їхньому дворі разом в одній могилі. На кладовищі було небезпечно — росіяни його замінували.
Аліна пригадує, що окупанти й раніше приходили подивитися, як живуть батьки. Щонайменше тричі, востаннє — за пʼять днів до вбивства.
«
»
Ще раніше Лариса розповідала доньці, що у двоповерхівці навпроти їхнього будинку відчинені вікна. Вони з чоловіком не могли зрозуміти, чи не живуть там часом військові. Нині Аліна припускає, що звідти за батьками могли стежити.
«—
»— розповідає Аліна.
«Вичавити тих, хто за Україну»
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зазначає, що з початку повномасштабної війни на Херсонщині зафіксували 303 випадки насильницьких зникнень, 121 людину звільнили, 1 — вбили, а доля ще 181 — невідома.
«», — каже Лубінець.
Правозахисник Олександр Данилов розповідає, що від початку окупації Херсонщини він зафіксував 433 випадки насильницьких зникнень і 130 — незаконного позбавлення волі.
«»
Переважно росіяни викрадають активістів, людей із проукраїнською позицією, вчителів, лікарів, представників місцевої влади. Історію сімʼї Павленків правозахисник називає несистемною й нетиповою. З початку повномасштабної війни таких випадків на Херсонщині зафіксували не більш як чотири, каже він. Хоча загалом правозахисник знає про 243 факти загибелі цивільних.
«
»— каже Данилов.
Зараз окупанти почали повторно викрадати людей. Так, 10 вересня з власного дому забрали Віктора Пендальчука, директора Каховської школи № 1. Вперше його викрали 30 квітня і тримали до 14 травня. Де зараз перебуває чоловік — невідомо.
«Він лежав на землі з приставленим до голови автоматом»
3 серпня о 6:30 ранку окупанти прийшли додому до міського голови Горностаївської обʼєднаної територіальної громади — Дмитра Ляхна.
«—», — згадує дружина Дмитра, Олена Ляхно.
Військові кричали, шукали зброю, вивели чоловіка надвір, поклали обличчям до землі та приставили автомат до голови. Олена побігла за Дмитром, але їй наказали залишатися в будинку.
«»
Військові забрали з будинку всі документи, гроші, телефони, ноутбуки, барсетку Дмитра, відчинили сейф із рушницею. Згодом забіг один з окупантів і почав вимагати, щоб Олена дала йому шапку. Ймовірно, для того, щоб надягти Дмитру і щоб він не бачив, куди його повезуть.
«—»
Після цього Дмитра вивезли в невідомому напрямку. Тим часом у будинок до кімнати Олени зайшов військовий.
«——
»
Одразу після викрадення Дмитра Олена з дітьми виїхала з Горностаївки, як і більшість мешканців і працівників селищної ради. І лише нещодавно дізналася, що її чоловік живий. Окупанти привезли його до Горностаївки, щоб зібрати техніку: компʼютери, принтери, ноутбуки, які раніше стояли в селищній раді.
«
»
«Вони вміють катувати, і багатьом це подобається»
За інформацією Олександра Данилова, викрадених людей можуть утримувати в підвалі вищого професійного училища № 17 у Херсоні, у Даріївській виправній колонії № 10, у херсонському слідчому ізоляторі на вулиці Перекопській, в ізоляторі тимчасового тримання на вулиці Теплоенергетиків, у гаражах при управлінні СБУ в Новій Каховці, у приміщенні Головного управління Національної поліції в Херсоні.
Дослідники Human Rights Watch у своєму звіті щодо ситуації на окупованому півдні опитали людей, які самі пережили тортури або були свідками катувань цивільних. Вони розповідали, що затриманих били, застосовували до них електричний струм. Люди мали зламані кістки та зуби, сильні опіки, струс мозку, полопані кровоносні судини очей, порізи та синці.
Деяких тримали із завʼязаними очима, у кайданках, без їжі, води та медичної допомоги.
«
—»каже правозахисник Олександр Данилов.
Автор: Олеся Біда; hromadske
Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області