Що передбачив Джорж Орвелл у путінській Росії
Сьогодні, коли ми бачимо, як мільйони росіян вірять у брехню Кремля про вірять у нацистів в Україні, творчість Орвелла стає актуальною як ніколи.
Адже .
А нам зовсім не байдуже, яка саме про зруйнований Маріуполь поселиться в історії.
Що передбачив Орвелл у путінській Росії
Двохвилинки ненависті
Наприклад, двохвилинки ненависті.Герої роману мусять щодня дивитися фільми про ворогів Партії та переживати ненависть.
Цей формат реалізований на російському ТБ, але щоденна доза для російського глядача принаймні в 30 разів вища. Нагадаємо, одна з провідних пропагандистських передач в РФ називається «60 хвилин».
Але насправді інтенсив телененависті в Росії ще більший.
Як підрахувало російське незалежне видання «Проект», після початку війни обсяг «інформаційно-публіцистичних» пропагандистських передач на «Першому» каналі зріс з 28 годин на тиждень до 90, а на «Росії-1» з 52,5 годин до 67,5 годин на тиждень.
Видання «1984» Signet classics 1954 року (праворуч)
Британець Френсіс Скарр із відділу моніторингу Бі-Бі-Сі, який за своїми службовими обов’язками моніторить державне телебачення Росії, вважає, що російські пропагандистські шоу, на кшталт «60 хвилин» Скабєєвої і Попова та «Вечір з Володимиром Соловйовим» – це унікальний для світу жанр на ТБ.
Програми схожі на ігрові шоу – гості стоять півколом, є подіум, яскраве світло. «Експерти» по черзі виступають з екзальтованими промовами, розпалюючи ненависть.
Один із нещодавніх прикладів. Депутат Держдуми від фракції ЛДПР Журавльов, виступаючи в ефірі програми «60 хвилин», пригрозив вбити військового кореспондента німецького видання «Bild» в Україні Бйорна Штритцеля:
Ведучий програми Попов, який до цього казав, що німецькі журналісти є нащадками Геббельса, спробував запхати джина назад у пляшку, говорячи, що . Проте Журавльов все повторював, що йому наплювати і він все одно буде вбивати.
Сьогодні в Росії заборонено критикувати путінську війну навіть у соцмережах. – передбачав Орвелл.
, – йдеться в романі-антиутопії.
Двоєдумство
Ще одне передбачене в «1984» явище, яке дуже притаманне Росії, це двоєдумство. Здатність дотримуватися двох протилежних переконань одночасно.
Наприклад, українці – братній народ, але при цьому українців не існує, а прагнення спілкуватися українською мовою – нацизм.
Або: Росія жодного разу в історії ні на кого не нападала. І Росія розпочала вторгнення в Україну, щоб був мир.
Люди повторюють за телевізором і поєднують непоєднувані речі, адже їх навчили не думати про політику самостійно.
Сучасним росіянам, які терплять путінізм вже понад два десятиліття, відведена роль пролів з «1984»: людей «третього сорту», яким Партією дозволено лише примітивно розважатися, але заборонено «лізти» у політику.
Чи є в світі ще якась структура, яка системно, в промислових масштабах поширює стільки неправди, як це робить путінська Росія?
Орвелл у своїй творчості буквально вимагав, щоб люди казали правду, бо інакше, на його думку, людство приречене на деградацію. Це і є свобода.
йдеться в романі.
Народження антисталініста
Але ж звідки у британського письменника така ненависть до брехні?
Джордж Орвелл був соціалістом, але виступив проти тоталітарних режимів Сталіна та Гітлера. Хоча в його час багато пасіонаріїв були зачаровані загадковою комуністичною Росією: країною, що порвала з минулим заради прогресу.
Під час Другої світової війни з 1941 по 1943 рік Джордж Орвелл працював на Бі-Бі-Сі
Справа в тому, що Орвелл, як доброволець, взяв участь у Громадянській війні в Іспанії (1936-1939) на боці республіканців. Сили, що виступили проти заколоту генерала Франко, були дуже різнорідними, і свою фракцію там активно підтримував СРСР.
Воюючи проти спільного ворога, республіканці потерпали від внутрішніх конфліктів.
Користуючись моментом, сталінські спецслужби знищували опонентів Москви на Піренейському півострові: соціал-демократів, троцькістів, анархістів тощо.
Так Орвелл став свідком терору і ближче познайомився з натурою сталінізму.
Москва прагнула захопити контроль над Іспанією і, поки тривала Громадянська війна, їй це частково вдалося. Розправи над опонентами супроводжувались брехнею в пресі, яка навіть комуністів, але опонентів Сталіна, таврувала «фашистами», що, мовляв, заслужили на смерть.
Відраза до брехні Москви й стала головним драйвером роботи письменника над антирадянським «Колгоспом тварин» та антитоталітарним романом «1984».
Ось як розказує про це Марія Карп, авторка біографії письменника:
».
Ось так Радянський Союз боровся «за мир та міжнародну солідарність трудящих». Звісно, Орвелл при цьому продовжував ненавидіти й фашизм.
Ілюстрація з сайту Centre de Cultura Contemporània de Barcelona
Адепти путінізму часто проявляють себе і як неосталіністи. Це ще раз доводить, що між тоталітарними режимами Гітлера та Сталіна відмінності були передусім у формі, а не в суті явища. Орвелл це побачив і говорив про це навіть тоді, коли це було не модно, потерпаючи від нападів просталінських британських лівих.
Про переслідування сталіністами в Іспанії сам Орвелл писав у передмові до україномовного видання роману «Колгосп тварин» (1947), яке було одним із перших перекладів книги.
Орвелл зрозумів нищівний потенціал фейк-ньюз сталіністів, і як вони можуть спотворювати реальність на Заході.
–, – каже вже про сучасних сталіністів американський історик Тімоті Снайдер.
Історик Тімоті Снайдер
При цьому він зазначає, що антифашизм СРСР – міф, який вводить в оману.
Роман «1984» закінчується похмуро – герої відмовляються від кохання, тоталітаризм їх розчавлює.
– розповідає про фінал «1984» літературознавець Ростислав Семків.
Чи не є доля героя роману Вінстона, який спробував вирватися до свободи та програв гнобителям, схожою на долю Росії, яка в 1990-ті мріяла про вільний, нормальний розвиток, але яку зламали реваншисти так, що сьогодні росіяни сприймають за норму, що нові чекісти погнали їх убивати та вмирати в Україну?
«Колгосп тварин» в 2022
Після того, як путінський режим назвав Зеленського неонацистом і на цій підставі почав нове коло війни, орвелівська брехня Кремля відкрилася занадто багатьом людям у світі.
У відповідь російська дипломатія завдала нищівного удару «високоточною» літературною критикою від речниці МЗС Марії Захарової.
З харизмою, яка прокидається під час святкових застіль, перед аудиторією в Єкатеринбурзі вона видала одкровення, що Орвелл, виявляється, писав не про тоталітаризм і .
Так речниця відповіла на питання росіянина про те, що відповідати його друзям за кордоном, які порівнюють стан суспільства в путінській Росії з суспільством у романі «1984».
Цікаво, що в державних російських ЗМІ ще в 2019 році пролунали спроби «перевести стрілки» та перетрактувати роман «1984» таким чином, що його найближча аналогія –не СРСР, а сучасний західний світ.
Тут не зайвим буде пригадати, що «1984» був заборонений саме в СРСР, а не на «загниваючому» Заході.
Доріан Лінскі в книзі «Міністерство правди», яка також з’явилася в 2019 році, пише, що відразу після появи в 1949 році, критики-комуністи побачили в романі Орвелла прямий наклеп на соціалізм. А радянська «Правда» вилаяла твір, назвавши його , створеною .
Тому, коли Захарова невимушено легко ставить «шах і мат» Орвеллу, який – ми стаємо свідками історії, яка повністю закільцьовується.
Можливо, таким оригінальним чином пані Захарова залишила послання дослідникам з майбутнього, щоб їм було легше зрозуміти природу режиму, який захопив Росію на початку 21-го століття.
За кілька років до «1984» Орвелл написав твір «Колгосп тварин» (1943–1944 рік), присвячений саме появі Радянського Союзу.
писав Орвелл до одного з видавців. –
«Колгосп тварин» – це алюзія на те, як влаштований СРСР, та на його історію. Тварини в книзі представляють різні верстви радянського суспільства.
– коментує літературознавець Євгенія Волощук.
Перше українське видання 1947 року
При цьому собаки, каральні органи, виховувалися вождем Наполеоном змалку, з часу коли були цуценятами. А потім стали його вірною зграєю, яка залякує та вбиває.
У творі продемонстровано, як революціонери під гаслами справедливості стають ще більшими гнобителями, ніж попередній режим. Через маленькі перекручування втрачається правда.
Наприклад, до гасла: непомітно додається маленьке уточнення: , яке перекреслює сенс проголошеного.
Це схоже на те, як росіяни проголошують на словах братерство між народами, але при цьому старший брат «рівніший за інших» та має право порушувати кордони.
Потрібно додати, що обидва твори під час Холодної війни використовувалися британським та американськими спецслужбами для боротьби з комунізмом: наприклад, фінансувався вихід кінопродукції на їхній основі.
Ще один цікавий факт, який свідчить про те, що Орвелл розумів радянську небезпеку: у 1949 році він передав до Департаменту інформаційних досліджень (IRD) МЗС Великої Британії перелік людей, яких вважав такими, що підтримують сталінізм.
Один із них, журналіст Пітер Смоллетт, який очолював російську секцію в британському міністерстві інформації, після смерті, в 1980 році був викритий як професійний радянський шпигун, пише Лінскі.
«Колгосп тварин» Орвелла закінчується тим, що свині з ферми – алюзія на радянську номенклатуру – сіли за стіл із людьми (капіталістами), а потім і побилися з ними.
Чи не є це пророчим передбаченням того, як цивілізований світ на початку 21-го століття пустив до себе за стіл неосталінізм – путінізм, хоч і мав зрозуміти його злочинний характер значно раніше?
Світ розумів, але продовжував зміцнювати цей режим своїми грошима, технологіями та співпрацею – допоки російський шизофашизм (за Тімоті Снайдером) не дозрів, щоб кинути йому зухвалий виклик.
Путінізм як орвелівський тоталітаризм нового типу
У «Профілактиці літератури» Орвелл писав, що тоталітаризм
За цією ознакою в Росії з’являється тоталітаризм нового типу, коли з правдою борються нескінченним повторенням брехні.
Оглядач «The New Yorker» Адам Гопнік зазначав про політичну боротьбу в США:
Вже у згаданій книзі «Міністерство правди» Доріан Лінскі говорить про путінізм як про один із різновидів тиранії. Він писав, що
Нагадаємо, це було написано ще в 2019-му році, а з того часу брехня підросла.
Українське видання книги Доріана Лінскі
Лінскі констатує:
До речі, що б міг відповісти Захаровій сам Орвелл на тезу, що він описав не тоталітаризм, а крах ідеї лібералізму? В передмові до «Колгоспу тварин» він підкреслив, що ліберальні цінності
Вже напередодні своєї смерті – а Орвелл не проживе і року після виходу «1984» – письменник сказав про сюжет свого роману так:
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Ситуация в Северодонецке меняется каждый час, город ровняют с землей, – глава ВГА