Шахрайство без кари: відомого геодезиста Трюхана звільнили через строки давності
Про це стало відомо із вироку Дарницького райсуду Києва за ч. 2 ст. 190 КК.
Микола Трюхан, обіймаючи посаду заступника директора та головного редактора карт у Науково-дослідному інституті геодезії та картографії, у травні 2003 року разом зі співучасником ввів у оману кількох громадян, обіцяючи сприяння у приватизації земельних ділянок у житловому масиві Бортничі в Києві. Обвинувачений використовував авторитет своєї посади, щоб переконати потерпілих у можливості оформлення землевпорядної документації та приватизації ділянок. Загалом Трюхан та його співучасник заволоділи коштами чотирьох потерпілих на суму 15,5 тис. гривень:
Трюхан брав гроші за нібито виконання обмірів земельних ділянок та підготовку документів, які, за висновком судової експертизи, не відповідали вимогам для приватизації. Потерпілі, довіряючи його статусу та обіцянкам, передавали кошти, але обіцяні послуги не були виконані, а документи виявилися непридатними для використання в офіційних установах, таких як Київзем.
Трюхан своєї вини не визнав. Він стверджував, що не мав наміру обманювати потерпілих і не вступав у попередню змову. За його словами, він виконував лише консультативну роботу, яка полягала в обмірах ділянок та створенні ескізних планів-схем, що могли бути використані для приватизації. Трюхан наголошував, що діяв як приватна особа, а не від імені інституту, і не обіцяв сприяння у приватизації, оскільки не мав таких повноважень.
Він також заявив, що потерпілі надали неправдиві свідчення, а його дії були обмежені технічними вимірами, за які він отримував гонорар.
Суд визнав вину Трюхана доведеною на підставі показань потерпілих, протоколів очних ставок та інших матеріалів справи. Потерпілі послідовно підтвердили, що Трюхан запевняв їх у можливості приватизації ділянок, використовуючи своє службове становище, та брав гроші за обміри й підготовку документів. Протоколи очних ставок 2005 року підтвердили узгодженість дій Трюхана та його посіпаки, а судова експертиза 2007 року встановила, що виготовлені Трюханом документи не мали юридичної сили для приватизації.
Суд визначив, що дії Трюхана мали як активний (надання неправдивих запевнень), так і пасивний (приховування інформації про неможливість приватизації) характер обману. Суб’єктивна сторона злочину, за висновком суду, характеризувалася прямим умислом і корисливим мотивом, оскільки Трюхан свідомо вводив потерпілих в оману, щоб заволодіти їхніми коштами.
Суд звільнив Трюхана від покарання на підставі ст. 49 КК через сплив п’ятирічного строку давності для злочинів середньої тяжкості. Суд також частково задовольнив цивільні позови потерпілих. Моральна шкода була оцінена судом у 10 тис. грн для кожного. Крім того, суд скасував арешт на автомобіль Трюхана (NISSAN Primera) та запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, які діяли з 2005 року. Ці обмеження, за даними матеріалів справи, залишалися чинними через процесуальні недоліки в їх скасуванні на етапі досудового слідства.