Законопроєкт про мобілізацію: НАЗК вказало на корупційні ризики
Отже, НАЗК виявило низку корупціогенних факторів у законопроекті про мобілізацію, зокрема:
вибіркове притягнення до юридичної відповідальності громадян, які не виконали обов’язку щодо реєстрації в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста;ускладнення правового механізму судового захисту громадянами своїх прав;наділення районних (міських) комісій з питань направлення на проходження базової військової служби дискреційними повноваженнями щодо внесення клопотань про надання громадянам України відстрочок від направлення на базову військову службу у випадках, не передбачених законодавством України.«НАЗК надіслало Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики для розгляду рекомендації щодо усунення вищезазначених корупційних ризиків», - зазначили у НАЗК.
Нижче наводимо повне резюме антикорупційної експертизи щодо законопроекту 10449.
Отже, за результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону корупціогенні фактори, зокрема:
можливість незаконного впливу на діяльність державних органів, які здійснюють функції із забезпечення національної безпеки у взаємодії з органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони;дискреційні повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також інших представників державної влади.Опис виявлених корупціогенних факторів
Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У проєкті Закону пропонується пп. 1, 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-ХІ) викласти у новій редакції.
У пропонованому положенні п. 1, зокрема, визначено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах .
Застосування такого положення зумовить корупційний ризик зловживань. Проєкт Закону не містить чітких правових механізмів визначення 50% кількості військовозобов’язаних. При цьому відсутність критеріїв бронювання військовозобов’язаних встановлює дискреційні повноваження посадових осіб відповідних органів.
У новій редакції п. 2 встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:
Натомість чинна норма ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІ встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: працівники Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України.
Водночас акцентуємо увагу на новій редакції ч. 2 ст. 25 Закону 3543-ХІ, яка встановлює, що .
Застосування пропонованих положень ускладнить здійснення повноважень цими органами з огляду на таке.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про національну безпеку України» (далі – Закон № 2469-VIII) до складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.
При цьому в Законі № 2469-VIII визначено, що інші державні органи та органи місцевого самоврядування здійснюють свої функції із забезпечення національної безпеки у взаємодії з органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 2469-VIII основним документом довгострокового планування, яким на сьогодні визначаються основні напрями державної політики у сфері національної безпеки, є Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 14.09.2020 № 392/2020
(далі – Стратегія). У Стратегії визначено, що захист особи, суспільства та держави від правопорушень, зокрема корупційних, забезпечення відновлення порушених прав, відшкодування заподіяної шкоди є напрямом реалізації пріоритетів національних інтересів України та забезпечення національної безпеки (абз. 12 п. 6 розділу І). Крім того, до основних напрямів зовнішньополітичної та внутрішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки згідно зі Стратегією належать утвердження принципу нульової толерантності до корупції, забезпечення ефективної діяльності органів, які запобігають корупції та протидіють корупційним правопорушенням (абз. 5 п. 46 розділу ІІІ).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700-VII) спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
При цьому відповідно до Закону № 1700-VII Національне агентство є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Також слід звернути увагу на те, що Національне агентство здійснює координацію виконання іншими органами (зокрема тими, що входять до складу сектору безпеки і оборони) антикорупційних заходів, передбачених програмними документами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України (передусім Антикорупційною стратегією та державною програмою з її реалізації), здійснює координацію виконання міжнародних зобов’язань у сфері протидії корупції, а також реалізує у взаємодії з різними органами державної влади та органами місцевого самоврядування низку інших функцій, спрямованих на запобігання та протидію корупції в Україні.
Отже, згідно із законодавством України Бюро економічної безпеки України, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, органи прокуратури, Національне агентство з питань запобігання корупції та інші є органами, що здійснюють функції із забезпечення національної безпеки.
Застосування положень проєкту Закону зумовить призов на військову службу під час мобілізації державних службовців, інших працівників, які працюють в органах державної влади, інших державних органах.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції кожна Держава-учасниця забезпечує органам із запобігання та протидії корупції необхідну незалежність, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, з метою надання такому органу або органам можливості виконувати свої функції ефективно й в умовах свободи від будь-якого неналежного впливу. Слід забезпечити необхідні матеріальні ресурси та спеціалізований персонал, а також таку підготовку персоналу, яка може бути потрібна для виконання покладених на нього функцій.
Зауважимо, що у разі вчинення кримінальних правопорушень Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування у кримінальних провадженнях здійснюють слідчі органів Державного бюро розслідувань або детективи Національного антикорупційного бюро України.
Окрім цього, відповідно до ст. 12 Закону № 1700-VII Прем’єр-міністру України, членам Кабінету Міністрів України Національне агентство з питань запобігання корупції, зокрема, має право:
- вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених Законом № 1700-VII, захисту викривачів (п. 5-3);
- складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення (п. 11-2).
З огляду на те, що бронювання може оформлюватися не на весь час дії воєнного стану, це зумовить ризик конфлікту інтересів та залежність зазначених органів від рішень Кабінету Міністрів України.
Рекомендації НАЗК:
п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-ХІ (у редакції проєкту Закону) доповнити положеннями щодо порядку та критеріїв бронювання військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах державної служби категорії «Б», «В», в органах місцевого самоврядування;
абз. 15 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІ залишити у чинній редакції, доповнивши положенням, відповідно до якого військовозобов’язані працівники Національного агентства з питань запобігання корупції не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації;
пропонований проєктом Закону п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-ХІ викласти у новій редакції, узгодивши його із рекомендованим Національним агентством положенням абз. 15 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІ.
Ст. 22 Закону № 3543-ХІ пропонується доповнити новою частиною шостою, згідно з якою
Пропоноване положення щодо фото- і відеофіксації процесу пред’явлення та перевірки документів необґрунтовано наділяє зазначених уповноважених осіб дискреційними повноваженнями, які можуть зумовити ризик зловживань.
Рекомендація НАЗК:
абз. 2 ст. 22 Закону № 3543-ХІ (у редакції проєкту Закону) викласти у новій редакції, встановивши обов’язок уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.
Проєктом Закону вносяться зміни до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІ, згідно з якими
При цьому у проєкті Закону не визначено правового механізму виявлення усіх громадян, які не виконали такого обов’язку.
Це зумовить вибіркове притягнення до юридичної відповідальності громадян, а отже, – ризик корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
визначити правовий механізм виявлення громадян, які не зареєстрували електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Пропонується доповнити Закон № 3543-ХІ новим розділом VII .
Так, встановлюється повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертатись до суду щодо:
–
У проєкті Закону пропонується доповнити Кодекс адміністративного судочинства України новою ст. 2832, де передбачено, що рішення суду у таких справах підлягають негайному виконанню. Подання апеляційної скарги не перешкоджає його виконанню.
Відтак нівелюється суть апеляційного оскарження рішення суду. Відсутність дієвого правового механізму судового захисту громадянами своїх прав та жорсткість таких заходів може зумовити зловживання уповноважених осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Рекомендація НАЗК:
виключити положення проєкту Закону щодо негайного виконання рішень суду за позовами територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У пропонованій редакції ч. 3 ст. 16 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII) передбачено, що до повноважень районних (міських) комісій належить, зокрема,
Зауважимо, що чинна норма ст. 17 та пропонована нова редакція цієї статті Закону № 2232-XII містить перелік підстав для відстрочки. Пропоноване положення ч. 3 ст. 16 Закону № 2232-XII наділяє зазначені комісії дискреційними повноваженнями, що може зумовити корупційний ризик зловживань.
Рекомендація НАЗК:
виключити відповідне положення ч. 3 ст. 16 Закону № 2232-XII (у редакції проєкту Закону) та, за необхідності, доповнити норму ст. 17 Закону № 2232-XII (у редакції проєкту Закону) додатковими, при цьому – вичерпними, підставами для відстрочки.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Також НАЗК за результатами експертизи проекту постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», виявило положення, які створюють умови для корупційних зловживань:
невизначеність суб’єкта прийняття рішень щодо призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та обмеження права на їх оскарження;невизначеність часових меж прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги;відсутність чітких умов для прийняття рішення про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.НАЗК надало МВС рекомендації для встановлення прозорого механізму призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
Распечатать
