Путін наговорив собі на статтю
Минув один рік і сто двадцять три дні війни. На фронті, зрештою, є зрушення, які видно навіть на картах ISW. По-перше, ЗСУ згладили Времевський виступ, взявши село Рівнопіль.
По-друге, на картах чітко видно плацдарм ЗСУ на лівому березі Дніпра біля Антонівського мосту. Тепер українські військові можуть уже не робити круглі очі та зображати здивування, коли їх запитують про плани щодо форсування Дніпра. Тепер наявність цих планів заперечувати безглуздо.
Я аж ніяк не стверджую, що наступ розпочнеться саме звідти. Але такий варіант розвитку подій не виключений. Як би нас не намагалися переконати у зворотному близькі до ЗСУ експерти. А то як не спитаєш, всі відразу починають на тебе шикати і говорити, що це утопія, про це навіть заїкатися не можна, це неможливо тощо.
По-третє, той клин, на північ від Бахмута, який вбили ЗСУ у розташування російських військ, і який майже вже дотягнувся до Берхівки, став помітно ширшим, але, на мою думку, трохи відсунувся назад на захід. Чи мені здалося?
Ось, власне, і всі ті зміни, що сталися на фронті за останні два дні. Це, звичайно, не прорив фронту, але все-таки краще ніж нічого. Сподіваємося, що маховик наступу таки набере свої оберти. Тим паче, що пані Маляр обіцяє незабаром добрі новини. Набагато краще за ті, що я вам зараз розповів. Хоча й ці теж нічого, годяться.
Американці розповіли, що буде у новому пакеті допомоги. Там ракети для HIMARS і PATRIOT, там 30 БМП Bradley, 25 БТР Stryker, і багато чого ще. Але те, що найбільше привернула мою увагу: якась загадкова "техніка для знищення та розчищення фортифікаційних споруд".
У пресі пишуть, що це спеціальне обладнання для створення проходів у мінних полях та знищення укріплень. Навіть називають конкретні види зброї. Наприклад, "банголорську торпеду", яка встигла дуже добре зарекомендувати себе вже у цьому наступі. Тож спрямованість цього пакету допомоги очевидна та актуальна.
Путінські соколи знову обстріляли ракетами Краматорськ. Є загиблі та поранені. Ну, що тут скажеш? Серце розривається, дивлячись на таке.
Я весь час думаю: ось раніше льотчики були синонімом хоробрості. Вони найбільше ризикували, мало хто дожив до кінця війни... Вони літали там, де на них чекала смерть. Від зенітки, від ворожого винищувача, від поломки в літаку, від поганої погоди.
Але нинішні, особливо ті, хто літає на цих стратегічних бомбардувальниках, адже вони взагалі нічим практично не ризикують. Підняв у повітря свого "Ведмедя" (який все одно, що пасажирський лайнер), пролетів тисячу кілометрів від Мурманська до Каспію, натиснув кнопочку і полетів назад, додому.
Розвернувшись додому, передав керування другому пілоту, а сам пішов до штурмана накотити маленьку, та за життя побалакати: як дітки, як дача, як ластівка… Ходи погано… Кому війна, а кому мати рідна.
А ще за годину ракети долетять до Краматорська та вб’ють людей. У цей час наш герой і сміливець вже приземлятиметься на свій аеродром на Кольському півострові і писатиме рапорт про успішно виконане бойове (!) завдання.
А надвечір він, у стоптаних тапочках і треніках, клюватиме носом біля телевізора, краєм вуха слухаючи біснуватого Соловйова. І то вірно: втомився за день, намотався, годувальник .... Захисник батьківщини... Мати його ети...
Це вам не піхотинець, забризканий чужою кров’ю, брудний і голодний, сплячий скорчившись в окопі. Тут біла кістка: вбивця з відривом. Жодного ризику, як у комп’ютерній грі. Натиснув кнопку - і всі справи. Ось їх, я гадаю, треба першими до стінки ставити. Без розмов. Просто за професійною ознакою. Це добірні мерзотники. Калібровані.
От як було б добре, якби на цьому можна було закінчити пост. Адже сьогодні весь день собі казав: більше про цей пригожинський заколот не писатиму. Все досить. Але тут Путін знову навалив купу такого, що залишити це без коментарів неможливо.
Які враження? Ось знаєте, до десятиліття Жовтневого перевороту, тобто 1927 року, Сергій Ейзенштейн зняв художній (!) фільм "Жовтень".
Як належало в ті часи, фільм був німий. Усі події, які він там показав, були інсценуванням, масовкою. Реквізит, костюми, холості постріли, артисти на крупних планах, все як завжди в кіно. Операторська робота – прекрасна, композиція, кадри – все на найвищому рівні. Льоні Ріфеншталь потім навчалася на цих фільмах.
Був там, зрозуміло, і епізод із т.зв. "штурмом Зимового палацу". Усі ми знаємо, що жодного штурму не було. Що Антонов-Овсієнко з групою червоногвардійців зайшов у будівлю та заарештував Тимчасовий уряд, який не чинив жодного опору.
Але радянська пропаганда вже розпочала перетворення жовтневого перевороту на Велику Жовтневу Соціалістичну Революцію. А хіба революція може мати такий млявий вигляд? "Ні!" – сказала партія!
І Ейзенштейн нарядив статистів у матроські бушлати, вони під камери і світло прожекторів красиво через арку Генерального Штабу увірвалися на Палацову площу, пробігши її крізь бутафорський кулеметний вогонь, добігли до ажурних кутих воріт Зимового палацу, картинно перелізли через них, картинно відкрили їх з іншого боку і революційні маси повсталого пролетаріату вломилися в лігво контрреволюції.
Минуло п’ятдесят років, і нам у школі ці кадри втюхували вже як документальні. Ось діти: дивіться, як наші діди брали Зимовий!
Те, чому сьогодні ми були свідками, це таке саме створення міфу про "страшний заколот". Вже геройський Золотов розповідає, як він захистив Москву, як готові були його бійці лягти кістьми за батьківщину, і вже Путін теж їм дякував, і на Соборній площі Кремля щось таке героїчне блеяв…
Згадайте моє слово: скоро Ернст чи хто там, зніме докодраму про цей "заколот", де будуть криваві бої, і де героїчний Золотов, стікаючи кров’ю, таки дотягнеться до горла Пригожина і ... Загалом ви самі розумієте, чим усе це закінчиться. Бадьорий, вічно молодий Путін (артист Безруков) з пагорба керує операцією, у трикутнику, одна нога на барабані.
До нього принесуть смертельно пораненого Пригожина (артист Машков). Путін, дивлячись на нього, скаже: "Voilà une belle mort!" А потім, захоплений його хоробрістю самопроголошений президент Лукашенко, викупить бідолаху у Путіна і той буде ув’язнений в Осиповичах, у пансіонаті Святої Єлени, на правах почесного бранця…
А через десять років ці кадри показуватимуть школярам як документальні, і вони думатимуть про мужність дідів та про їхню любов до Вітчизни… У Кремлі буде "Галерея героїв 2023 року", молоді генерали, руки в персніях, гриви коней, стрункі красуні, пороховий дим … (Якщо, звичайно, вся ця зграя утримає владу).
І ніхто не згадає про цих стареньких, що обсралися від страху, які розбіглися хто куди, щойно Пригожин тільки-но виїхав з Ростова... Та й хрін з ними. Все одно їм каюк. Не сьогодні, то завтра.
А ще Путін наговорив собі на статтю. І не лише собі. Міжнародний ордер на арешт має вже. А тепер є всі підстави видати і російський: він зізнався, що фінансував найманців (кримінальний злочин) із бюджету (цікаво за якою статтею?). Він, попри всі свої попередні запевнення, прямо платив їм із скарбниці мільярди (!) доларів. Якщо це не злочин, тоді що таке - злочин?
За останні кілька місяців Путін та його оточення самі зізналися у такій кількості злочинів, що навіть нічого вже й розслідувати не треба.
І вишенькою на торті була передача важкого озброєння (танків та ін.) Росгвардії. Як то кажуть: на ті ж граблі. Тепер Путіну потрібно буде створити Росгвардію-2 (Кадиров?), щоб у момент, коли Золотову спаде на думку хитнути права (за методом Пригожина: доріжка-то протоптана!), у Путіна було, кого йому протиставити. І так – до нескінченності. Тому що немає нормальних інститутів,і тому нічого не працює і тримається – на чесному слові, а ціна їхнього слова – самі знаєте яка…
І як ми за цих умов можемо програти? Ніяк! Тому що наша справа – права. Тож ворог буде – розбитий, а перемога буде – за нами!
Слава Україні!
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
