Великі розбірки наркокартелю «Хімпром»
Картель «Хімпром» - мабуть, найбільше наркоугрупування в історії України. Як пишуть у статті для проектів Grom. та CRiME Ярослав Гармаш та Антон Лузер, що виникла після 2014-го ОЗУ в період свого світанку налічувала близько тисячі «штиків», виробляла та продавала тонни синтетичних наркотиків , обертаючи десятками мільйонів доларів. Кілька років тому СБУ завдала їй нищівного удару, затримавши більшість активних членів картелю. Але це призвело до його повної ліквідації. Ватажок угруповання залишився на волі, зберігши брудні гроші і, відповідно, вплив на політиків, правоохоронців та журналістів.
Narcos проти наркотиків
Нещодавно програма «Гроші» (телеканал «1+1», що належить опальному олігарху Коломойському) запустила в ефір «розслідування» під назвою «Гроші за наркобариг: хто оголошує полювання на нарколабораторії та закладників?»
У 12-хвилинному телесюжеті, від якого стійко вражає «заказухою», розповідають про акцію «Злови баригу – отримай гроші». Її спонсор обіцяє по 120 тис. грн кожному, хто повідомить достовірну інформацію про ділків, які розповсюджують наркотики. А за «наведення» на нарколабораторію, що діє, – мільйони.
Хто цей благодійник, який нібито вирішив витратити цілий стан на боротьбу з наркотрафіком? Автори сюжету вдають, що дізнатися його ім’я було головною метою їхнього «розслідування». Досягти її нашим колегам було не так уже й важко, оскільки цей суб’єкт, очевидно, і профінансував їх невгамовне «правдошукання».
«Винагороду платитиме меценат та бізнесмен Єгор Левченко, який зараз мешкає в Мексиці, - стверджують автори сюжету. - Хто він? Офіційних даних у нас поки що немає. А ось на різних маловідомих сайтах дещо є. З одного боку, як пишуть, є Єгор Левченко, який нібито звинувачується у наркоторгівлі, мовляв, керував наркоугрупуванням в Україні. З іншого боку, пишуть, що Єгор Левченко – бізнесмен, меценат, який допомагає простим українцям та військовим, за що отримував нагороди та грамоти від них і від військових, навіть від розвідки та відомих медиків».
Автори «розслідування» поспілкувалися з колишнім адвокатом Романа Насірова Андрієм Кузьменком, співорганізатором акції, яку фінансує бізнесмен Левченко.
«Наразі у зв’язку з деякими питаннями він перебуває за межами держави, проте це питання часу, – каже Андрій Кузьменко про таємничого мецената Левченка. - Є деякі питання як у будь-якого бізнесмена, проте на сьогодні ці питання вирішуються в законодавчому руслі, тому я думаю, що суди в Україні поставлять крапку щодо цього».
«Деякі питання» до Левченка відображені у кримінальному провадженні № 42019000000001566. У липні 2019-го його виділили з більшої справи № 42018000000000123, зареєстрованої роком раніше. Це справа наркокартеля "Хімпром". Ватажком угруповання слідство вважає Буркіна Єгора Васильовича. Його обґрунтовано підозрюють за трьома статтями Кримінального кодексу: «Створення злочинної організації», «Торгівля наркотиками в особливо великих у складі ОЗУ» та «Відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом».
Нині 33-річний громадянин країни-агресора Єгор Буркін, уродженець міста Стерлітамак, що у Башкортостані, «намалювався» в Україні не пізніше 2014-го. Восени того ж року він «підшматував» собі українське громадянство: 05.11.2014 року Буркін отримав на руки паспорт на ім’я Левченка Єгора Васильовича.
Разом з ним натуралізувався як українець його земляк і старовинний друг – Олександр Щипцов, який передбачливо обзавівся ще двома паспортами – на прізвищі Печерський та Яшин.
Ці двоє, Буркін та Щипцов, спочатку вважалися батьками-засновниками наркокартелю «Хімпром».
«Справа вербувальників» та відрізані пальці
Через лічені місяці, 2015-го, в інтернеті, газетах і просто на парканах у багатьох українських містах почали з’являтися оголошення про прийом на високооплачувану роботу у «ближньому зарубіжжі». Вербувальники обіцяли за нібито непилову роботу кур’єром у Росії значну за мірками української провінції зарплату – понад тисячу доларів на місяць.
Від охочих не було відбою. Щоправда, багато хто з них лише після прибуття на місце роботи стикався з сумним фактом: їм доведеться працювати кур’єром з приставкою «нарко». І їм давали зрозуміти, що відмовлятися вже пізно – по суті вони опинялися у рабстві у картеля. Деякі жертви обману, зрозумівши, що вплуталися, зверталися до місцевих правоохоронців. Але навіть тих, хто приходив до російської прокуратури з явкою з повинною, кидали у в’язницю зі звинуваченнями у наркоторгівлі. За яку «за поребриком» передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 20 років.
Як писав Цензор.НЕТ , у результаті не менше 300 українців, залучених до наркотрафіку злощасними вербувальниками, було затримано в Росії і засуджено до серйозних термінів покарання. Скільки з них після 24.02.2022 року було втягнуто до лав ПВК «Вагнер», на даний момент питання риторичне. Але вісім років тому масштаби вербування українців для наркоторгівлі в країні-агресорі викликали у нашої влади підозру про скоординовану операцію ворожих спецслужб.
«Сискарі» почали рити землю у пошуках вербувальників. До осені 2016 року їх вистежили. 27 вересня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження № 12016040000000754 за ознаками ч.3 ст.149 Кримінального Кодексу – торгівля людьми, здійснена організованою групою. До рук правосуддя потрапили четверо: молдавський підданий Анатолій Квачан, а також наші співгромадяни Олександр Ільченко, Василь Соколовський та Олександр Українець.
З того часу минуло майже сім років, але кінця судового процесу над угрупованням вербувальників наркокур’єрів досі не видно. Принаймні, про це свідчить уривчаста інформація із системи Zakon Online .
На перший погляд, жодного прямого зв’язку справи вербувальників зі справою «Хімпрому» як би не видно. Звичайно, якщо не брати до уваги той факт, що багато жертв Квачана, Соколовського і Ко, очевидно, в Росії були змушені працювати на «Хімпром». Але ми звернули увагу на пару промовистих деталей.
По-перше, наскільки відомо з опублікованої раніше інформації, ватажок наркокартелю «Хімпром» Єгор Буркін спішно залишив Україну незадовго до оголошення підозри вербувальникам. Під ім’ям колишнього громадянина Молдови Артема Єрмолаєва він зійшов на борт літака та зник. Щоб незабаром з’явитися в мексиканському Канкуні в іпостасі Єгора Левченка, успішного торговця нерухомістю та криптовалютами, нібито через непорозуміння гнаного в Україні.
По-друге, ми не могли не звернути увагу на адвоката одного з ватажків вербувальників. Згідно з репортажем із зали Солом’янського райсуду, опублікованого у виданні «Тиждень» у листопаді 2017-го, Василя Соколовського захищав адвокат Андрій Кузьменко.
Нагадаємо: зараз цей законник представляє інтереси Єгора Левченка-Буркіна і виступає співорганізатором анонсованого ним фарсу «Злови баригу».
Через кілька місяців після втечі Буркіна до Мексики та ліквідації угруповання вербувальників в Україні, у лютому 2017-го, ЗМІ країни-агресора замайоріли заголовками про розгром великого наркокартелю з українським корінням.
«Під час спільної операції ФСБ та поліції затримано близько 70 осіб, підозрюваних у виробництві та розповсюдженні заборонених речовин, - писали вони. - Більшість із них – громадяни України».
«У 2015 році особами, які перебували в Україні, для організації збуту наркотичних засобів на території Російської Федерації було організовано інтернет-магазин «Хімпром», який розміщував інформацію про види, ціни та способи придбання наркотиків. Його річний оборот становив понад два мільярди рублів», - цитували розпропагандисти офіційного представника МВС країни-агресора Ірину Волк.
Тоді в Росії з оптових складів картелю було вилучено близько чотирьох тонн синтетичних наркотиків та ще 3,5 тонни прекурсорів. «Шансів відродити злочинне провадження у «Хімпрому» немає!» – запевняли тоді «запоребриканські» силовики.
Але вони помилялися. «Хімпром» продовжував варити «дур» у промислових масштабах. Навіть коли 2018-го йому сіла на хвіст українська поліція та спецслужби, картель невпинно наповнював чорний ринок «метом» та «солями».
Як писав CRiME , навесні 2019 року СБУ під час процесуального супроводу Генпрокуратури здійснила масштабний рейд проти «Хімпрому». За словами тодішнього першого заступника голови СБУ Павла Демчини , спецслужба встановила, що громадяни Росії (Буркін та Щипцов – прим. авт.) створили розгалужену мережу з продажу наркотичних засобів за криптовалюту на пострадянському просторі. Продаж «товару» здійснювався через Інтернет-сайти та чат-боти в месенджері «Телеграм» з наступним переведенням у готівку та легалізацією коштів на території України.
«Щоденний обіг наркоділків становив понад двісті мільйонів російських рублів», - зазначив тоді Павло Демчина.
За його словами, для забезпечення безпеки «бізнесу» офіси угруповання були розташовані в Україні, а загальне керівництво здійснювалося його лідерами – громадянами РФ – з території Латинської Америки.
Правоохоронці задокументували, що організатори створили цілі кадрові підрозділи, які здійснювали підбір та вербування «співробітників» для роботи наркокур’єрами, закладниками, а також підставних осіб для реєстрації численних криптогаманців та облікових записів на криптобіржах. «Загальний «штат» наркоугруповання становив майже тисячу осіб», - наголосив перший заступник голови СБУ.
Оперативники встановили, що до 2017 року це угруповання, відоме як «Хімпром», активно діяло на території України та РФ. «Після масових затримань у Росії основні її учасники, громадяни колишнього СНД, переїхали до України та налагодили дистанційне управління незаконним бізнесом, значно посиливши заходи конспірації», - зазначив Павло Демчина.
Бандити легалізували кошти, отримані від наркоторгівлі, організуючи в Україні підприємницьку діяльність низки компаній, керівниками та засновниками яких були їхні довірені особи. Сферами їхніх інтересів ставали будівництво, торгівля харчовими продуктами, ресторани тощо.
За словами тодішнього начальника департаменту ГПУ Сергія Кізя, на той момент угруповання було вилучено кілька мільйонів доларів США готівкою, золоті зливки, прикраси, елітні транспортні засоби та інші матеріальні цінності. Первинний аналіз «чорної бухгалтерії», яку тоді вдалося вилучити, свідчив про щорічні прибутки злочинної організації у десятки мільйонів доларів США. Ці кошти, крім вищезазначених шляхів легалізації, також інвестувалися у нерухомість та бізнес у всьому світі.
«Щоб ви зрозуміли, якою була дисципліна в цій організації, розповім таке: окремі члени злочинної організації на сьогоднішній день не мають пальців на руках», – розповідав Демчина.
"За будь-яке порушення правил конспірації, поведінки, несанкціоновані контакти або використання власних мобільних телефонів на робочих місцях приїжджали спеціально навчені люди і просто відрубували пальці", - пояснив він.
Після цього рейду силовиків у картелі зробили належні висновки та децентралізували виробництво та збут наркотиків. Так, СБУ та поліція час від часу продовжують «накривати» лабораторії «Хімпрому», але від цього синтетичних наркотиків на чорному ринку не меншає.
Більше того, наркокартель надав (і продовжує досі) жорстку протидію слідству. Причому місцями дуже навіть успішно. І допомагає йому в цьому корупція, яка проникла у всі сфери життя.
Проплачені мітинги, зникле золото та дві загадкові смерті
Примітний епізод стався влітку 2020-го, коли СБУ ліквідувала чергову нарколабораторію «Хімпрому». За інформацією Служби безпеки, картель тоді профінансував багатолюдний мітинг (і його широке висвітлення у ЗМІ) під Офісом генпрокурора, на якому шановні юристи та громадські діячі звинуватили правоохоронців у «кришуванні»... наркокартелю «Хімпром».
Мітингувальники наголосили (і ця теза в різних медіа повторюється досі), що прокуратура ( зокрема , головний прокурор у справі «Хімпрому» Роман Зарічанський) та СБУ покривають нібито ватажка «Хімпрому» Олександра Щипцова. І якщо Щипцова посадити, то наркоторгівля в Україні зійде нанівець.
Чому картель вирішив публічно підставити свого співзасновника? Мабуть, тому що він став «щуром». Згідно з витоками інформації, організованими його колишніми партнерами, він не лише «здав» слідству багатьох високопоставлених членів злочинної організації (включаючи боса «Хімпрому» Єгора Буркіна), а й нібито разом із корумпованими чиновниками взяв активну участь у розграбуванні її активів.
Опоненти Щипцова небезпідставно вважають, що падіння їхнього колеги почалося після тісного знайомства 2019-го з Артемом Петрашкіним, на той момент співробітником СБУ та помічником першого заступника генпрокурора. Якимось чином Петрашкін схилив Щипцова до взаємовигідного співробітництва. Нібито йдеться не лише про інформацію про поділників в обмін на свободу, а й про «розпилювання» багатомільйонного хімпромівського «общака». Стверджується, що Щипцов із Петрашкіним привласнили близько $16 млн, що належать картелю.
В інтернеті досі гуляє запис уривка розмови Єгора Буркіна з Олександром Щипцовим, на якому останній стверджує: Артем Петрашкін обіцяв вирішити проблеми картелю з правоохоронними органами в обмін на 50% від виторгу злочинної організації.
З корупцією та тиском на слідство пов’язаний ще один неоднозначний епізод. У вересні 2019 року задзвонив телефон прокурора Офісу генпрокурора Романа Зарічанського. Того найголовнішого прокурора у справі «Хімпрому», якого «Хімпром» намагається звинуватити у «кришуванні» Щипцова, який здав «Хімпром». Телефонував колишній начальник Департаменту боротьби з наркозлочинністю НПУ, а на той момент народний депутат від ОПЗЖ Ілля Ківа .
У притаманній йому агресивній манері видатний колаборант Ківа цікавився обставинами виклику одного зі свідків, результатами допиту та іншими деталями досудового розслідування. Отримавши відмову, Ківа погрожував і пообіцяв «навчити поважати народних депутатів». І дотримався свого слова.
Любитель Путіна та соратник його кума направив депутатське звернення на ім’я тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапки з вимогою звільнити Романа Зарічанського. Ківа мотивував свою вимогу тим, що Зарічанський нібито «сприяє незаконній діяльності» угруповання, чинить тиск на суддів та збагачується за рахунок «кришування» картеля. (Забавн: є підстави вважати, що сам Ілля Ківа тривалий час був активним членом ОЗУ «Хімпром»).
Тим часом Роман Зарічанський офіційно заявив про погрози та тиск за місцем своєї роботи. Було відкрито кримінальне провадження № 42019000000001971, вести яке довірили колегі Зарічанського Костянтину Юсубову.
Згідно з репортажами ЗМІ із судових засідань вже у справі (№ 6202010000002168) самого Юсубова, від якогось Віталія Калініна – дрібної сошки з «Хімпрому» – прокурор дізнався про одесита Євгена Штанько на прізвисько Башкир. Штанько нібито був одним із власників «общака» картеля. За дивним збігом обставин Башкир помер саме у вересні 2019-го.
Костянтин Юсубов вирушає до Одеси у відділення «Ощадбанку», де покійний Штанько орендував осередок. Вилучає 8 кг золота, які на той момент коштували майже 12 млн грн, і кладе в сейф у своєму кабінеті.
Через рік до Юсубова звертається той самий Віталій Калінін із заявою, що він за договором комісії доручив Штанько придбати для нього золото. Тобто це золото його, Калініна. І у травні 2020-го Юсубов нібито передає золоті зливки на відповідальне зберігання «власнику» – Калініну. Після чого вони випаровуються (слідство підозрює, що вони «переплавилися» у нерухомість та автопарк, записані на отця Юсубова).
Згодом дізнання дійшло висновку, що нині вже колишній прокурор Костянтин Юсубов і громадянин Калінін у змові заволоділи чужим майном шляхом зловживання службовим становищем особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 КК). Крім того, Юсубову інкримінується службове підроблення (ч.1 ст.366 ККУ).
6 лютого 2021 року до Харкова, де проживав Віталій Калінін, мала прибути слідча група Держбюро розслідувань, щоб розпитати підозрюваного про долю зниклого золота. Але за кілька днів до цього, 2 лютого, у під’їзді багатоповерхівки на вулиці Власенка знайшли задубілий труп фігуранта. На тілі покійного виявили сліди від ін’єкцій, проте справжня причина смерті слідство не зацікавила.
Лід рушив, наркокартель пішов у тероборону і промиває мізки
Тим часом із кримінальними провадженнями у справах наркокартелю «Хімпром» відбувалося щось підозріле. Зокрема, провадження № 42018000000000123 від 22 січня 2019 року було зупинено прокурором відділу Генпрокуратури через півроку після реєстрації – 30 липня 2019-го. Досудове розслідування щодо нього було відновлено лише після зміни двох генеральних прокурорів – аж 17 січня 2022 року.
Процесуальні зрушення у провадженні № 42019000000001566, у якому, нагадаємо, головним підозрюваним проходить безпосередньо лідер «Хімпрому» Єгор Буркін (Левченко), зводилися до завзятих спроб його адвоката закрити кримінальну справу проти свого клієнта через суд.
Через суд виходило не дуже. Але із судових документів випливає, що кримінальне провадження № 42019000000001566 закривалося двічі. Причому самим Офісом генпрокурора. Востаннє – 23 червня 2022 року на виконання рішення Печерського райсуду. Втім, за кілька тижнів, 5 липня, у справу втрутився перший заступник генерального прокурора, відновивши досудове розслідування. І вже 18.08.2022 року старший слідчий у справі отримав на руки ухвалу Печерського райсуду столиці про арешт Буркіна – Левченка. Крига зрушила.
Але повернемось трохи назад.
Великомасштабне вторгнення в Україну колишніх співвітчизників Буркіна-Левченка 24 лютого 2022 року відкрило перед ватажком «Хімпрому» нові, чи, точніше, додаткові можливості уникнути правосуддя. І він ними проминув скористатися, щоб постати перед Фемідою та громадськістю не як бандит, а як український патріот та захисник вітчизни. Щоправда, не без конфузу.
За інформацією з відкритих джерел, Єгор Буркін став спонсором нібито цілого батальйону територіальної оборони (насправді виявилося невеликим добровольчим формуванням №14 територіальної громади Києва). Батальйон назвали гучною назвою «Архангели Михайла».
Судячи з застережень Буркіна, допущених ним в його інтерв’ю відомому одеському блогеру, в Архангели Михайла його привів давній знайомий на ім’я Михайло Майман . Який звів його з начальником штабу батальйону – відомим київським адвокатом із неоднозначною репутацією Андрієм Циганковим.
Підрозділ на якийсь час очолив згаданий Михайло Майман. Майман раніше носив прізвище Помогайбо та відомий у кримінальних колах під позивними «Моня» та «Мікроб». За повідомленнями ЗМІ, Майман-Помогайбо досить тісно спілкувався із ще одним пов’язаним із «Хімпромом» персонажем – Іллею Ківою, поки між ними у січні 2020 року не сталася бійка у київському ресторані «Моссо».
Михайло Майман повоював (хоча, існують вагомі сумніви щодо того, чи справді воював) на гроші боса наркокартеля недовго – десь по травень 2022-го, після чого був із ганьбою вигнаний колишніми «побратимами» (докладніше про це читайте тут ).
Причини розриву дуже туманні. Судячи із застережень протилежної сторони конфлікту, Моня привласнював надто багато спонсорських грошей. За непідтвердженими даними, Буркін вклав до «Архангелів» близько $1,5 млн.
Після того, як між Майманом та іншими «архангелами» пробігла чорна кішка, Моня публічно виявив неабияку поінформованість щодо справ «Хімпрому», про його зв’язки, постачання «синтетики» як на лінію, так і за лінію фронту.
Зокрема, Михайло Майман стверджував, що ширмою для лабораторій картелю є «дочка» німецької компанії «ТЮФ Норд Інтернаціональ ГМБХ» – фірма «ТЮФ Норд Україна».
ТОВ «ТЮФ Норд Україна» , згідно з інформацією сервісу «Опендатабот», було засновано далекого 1999 року в нині окупованому Донецьку (станом на вересень 2022-го проходить процедуру ліквідації). Основний вид діяльності фірми - "технічні випробування та дослідження".
Кінцевим бенефіціаром та гендиректором «ТЮФ Норд Україна» була вказана Галина Шпак-Левенберг. У 2007 році на її ім’я було зареєстровано у Москві представництво польської фірми «Макрохем».
Галина Шпак-Левенберг заснувала у ФРН Certification Network MC GmbH , яка позиціонується як німецька школа міжнародних аудиторів, орієнтована на російськомовну аудиторію. Разом із братом Валентином Шпаком контролює зареєстровані в Україні ТОВ «Сертифікейшн Нетворк Україна» та СП «Макрохем-Україна» . Останнє лише у 2022 році виграло тендерів на понад 15,5 млн грн.
Як насправді «ТЮФ Норд Україна» та її бенефіціар пов’язані (якщо пов’язані взагалі) із схемами картелю «Хімпром», авторам на даний момент не зрозуміло.
Але ми трошки відволіклися.
Незабаром після входження Маймана в конфлікт з наркокартелем і до нього примкнули, у «комбата» виникла купа проблем. На додачу до букету кримінальних справ за підозрою в кримінальних провинах, додалися побиття і навіть, як обмовляють, брутальна сексуальна наруга. На початок другої половини 2022-го Моню практично не цитують ЗМІ. Хіба що роспропаганда творчо інтерпретує «зливи» Маймана-Помогайбо на «Хімпром», вводячи до складу картелю Залужного, Буданова та особисто Зеленського.
Моню знищили інформаційно (і, можливо, заслужено). Зараз, якщо ви введете в пошуковий рядок Google запит "Михайло Майман", то отримаєте сотні посилань на публікації, в яких стверджується, що цей персонаж - шахрай, мародер, брехунок, наркоман, рейдер і т.д.
А якщо спробуєте запит Єгор Левченко, то отримаєте сотні посилань на замітки про те, що вроджений Єгор Буркін – патріот, меценат та волонтер. А також статті, в яких «Єгор Левченко» викриває Михайла Маймана у шахрайстві, мародерстві, брехні, наркоманії, рейдерстві тощо, тощо.
Тобто ви зрозуміли: «Хімпром» чудово навчився користуватися мас-медіа.
Передостаннє масоване інформаційне «вкидання» наркокартелю припало на березень цього року. На сторінках багатьох інтернет-видань з’явилися такі заголовки:
Під цими заголовками були розміщені практично ідентичні нотатки для чесного успішного IT-бізнесмена Єгора Левченка, який допомагає ЗСУ. Але злі дядьки з Офісу генпрокурора хочуть його посадити, незважаючи на те, що кримінальна справа у них давно розсипалася вщент.
«Більш того – суддя вимагав закриття справи, - йдеться в одній із публікацій. - Печерський районний суд виніс відповідну ухвалу. Суд уже двічі звертався з відповідними вимогами до прокуратури. Суддя Тетяна Остапчук винесла це рішення ще літом минулого року».
Останнє – правда. Суддя Печерського райсуду Остапчук справді закривала «справу Левченка-Буркіна». Щоправда, ненадовго – інший суддя її рішення скасував.
У свою чергу, сама по собі ця служителька Феміди цікава тим, що, як писали наші колеги, часто виносить рішення на користь багатих і корумпованих. Зокрема, вона за скаргою колишнього голови Держфіксу Романа Насірова, звинуваченого у багатомільйонному хабарництві, відкривала кримінальне провадження проти детективів НАБУ, які переслідували Насірова за те хабарництво. З великою ймовірністю можна припустити, що скаргу Насірова написав і заніс судді його адвокат Андрій Кузьменко, який нині захищає інтереси ватажка «Хімпрому» Єгора Буркіна.
Бог із нею, із суддею Остапчук. Нам набагато важливіше, чому «Хімпром» запустив цю інформаційну хвилю саме у березні.
Скринька відкривається просто: в останніх числах березня 2023 року в Київському апеляційному суді вирішувалася доля скарги адвоката на санкцію на арешт Буркіна, видану судом у серпні минулого року. Якби ватажок «Хімпрому» виграв, то під великим запитанням виявився б його міжнародний розшук, не кажучи вже про гіпотетичну екстрадицію. Але апеляційний суд 29 березня у задоволенні скарги відмовив. І це рішення остаточно та оскарженню не підлягає.
Проте захист Буркіна не залишає спроб розвалити справу за допомогою процесуальних хитрощів. Вона домагається судового скасування винесених раніше прокурорами рішень про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000001566.
Справа в тому, що законом передбачено чіткі терміни досудового розслідування. Після їх закінчення кримінальне провадження має бути передано до суду або закрито з усіма благополучними для підозрюваних наслідками. Зупинка розслідування прокурором ніби зупиняє відлік відведеного терміну, доки розслідування не буде відновлено. У разі виробництва № 42019000000001566, «календарні» терміни вже давно вийшли. І якщо адвокату Буркіна вдасться через суд остаточно і безповоротно скасувати одну з прокурорських постанов про зупинення розслідування, де-юре його буде припинено (а провадження закрито) через закінчення допустимого терміну.
Захист «Хімпрому» такий трюк майже вдався минулого літа: Печерський райсуд тоді скасував постанову прокурора про зупинення досудового розслідування, винесену 17 січня 2022-го. Проте нещодавно, 5 квітня, Офіс генпрокурора домігся скасування рішення райсуду в апеляційному суді.
Через день, 7 квітня, слідчі Держбюро розслідувань ретельно обшмонали будинок Андрія Кузьменка – адвоката Єгора Буркіна. Обшук проводився в рамках якогось кримінального провадження за ст. 345 КК "Загроза вбивством співробітнику правоохоронних органів". Чи це справа, порушена у 2019 році після згаданого вище дзвінка Ківи головному прокурору у справі «Хімпрому», чи ні – ми точно не знаємо. Але припускаємо, що так.
Далі буде
Повернемось до того, з чого почали.
Акція «Злови баригу», що фінансується Буркіним, стартує дуже скоро – 1 травня. Якщо, звичайно, це не чергове обдурювання. Втім, Єгор Буркін цілком може дозволити собі витратити кілька мільйонів наркодоларів на потужний піар.
Якщо акція вдасться, і в її рамках «прикриють» десяток-другий «пушерів» та кілька лабораторій, Буркін може постати в очах громадськості як полум’яний борець із наркоторгівлею. І історія, що їм просувається, про те, що прокуратура «кришує» картель «Хімпром», вішаючи всіх собак на невинного, заграє новими фарбами. Водночас «Хімпром» зможе потіснити конкурентів із чорного ринку синтетичних наркотиків. Тобто одним пострілом двох зайців.
Тим часом учора, 26 квітня, Державне бюро розслідувань відзвітувало про ліквідацію великого злочинного угруповання, яке торгує синтетичними психотропами.
Як пише «Українська правда» з посиланням на офіційне повідомлення відомства, співробітники ГБР провели масштабну спецоперацію та викрили ОЗУ, яка виготовляла та поширювала психотропні речовини по всій Україні. Наркотики реалізовували оптовим замовникам у роздріб. Місячний грошовий обіг угруповання становив десятки мільйонів гривень.
«Останніми місяцями, користуючись військовим становищем, наркоділки особливо активізувалися, - сказано в заяві ГБР. - У полі їхнього зору, зокрема, були й прифронтові райони. Не залишали вони спроб проникнути і в середу військових і таким чином підірвати боєздатність наших підрозділів».
За даними слідства, наркоділки продавали майже 250 тис. доз на місяць вартістю близько 70 млн. грн.
Щоб легалізувати доходи, отримані від наркобізнесу, організатор та співучасник купували рухоме та нерухоме майно по всій Україні.
«Діяльність такого розгалуженого угруповання важко було б організувати без сприяння представників правоохоронних органів», – констатують у ГБР.
Оперативники ДБР провели понад 35 обшуків у Києві, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. За результатами оперативно-слідчих дій затримано організатора, трьох членів ОЗУ, а також одного з найбільших оптових покупців.
Від себе додамо, що поки невідомо, чи конкурентів Буркіна «плеснуло» ГБР, чи це була чергова філія «Хімпрому». Однак ми маємо стати свідками ще багатьох захоплюючих подій, пов’язаних із цим наркокартелем.
Ярослав Гармаш та Антон Лузер спеціально для Grom. та CRiME
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
