Чому важливе заочне правосуддя за воєнні злочини російських загарбників
IWPR поцікавилися у профільних експертів особливостями процесів in absentia (заочного правосуддя) щодо воєнних злочинів в Україні. Зазначається, що процес є проблематичним у багатьох юрисдикціях, зважаючи на труднощі із забезпеченням повного обсягу прав обвинуваченого.
З 26 таких вироків, 12 стосуються осіб, які не перебувають під вартою в Україні. Заочне судочинство вважається проблематичним у багатьох юрисдикціях, зважаючи на труднощі, які воно створює для підсудного в реалізації усіх його прав. У деяких європейських країнах вони дозволені лише для відносно незначних правопорушень.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, поінформованість особи про кримінальну справу проти неї є необхідною умовою для розгляду справи в порядку заочного судочинства.
«Важливо дотримуватися усіх формальностей під час розслідування таких справ, оскільки засуджений згодом може оскаржити рішення українських судів у Європейському суді з прав людини», — зазначив Вадим Коваленко, прокурор Офісу Генерального прокурора.
Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ з питань кримінальної юстиції, зазначив, що ще однією проблемою заочного судочинства є те, що потерпілі та їхні сім’ї можуть розчаровуватися, коли бачать обвинувальні вироки з очевидно низькими шансами на відбування покарання (можливості виконання вироку).
«Звичайно, для жертви цього недостатньо, але краще збирати докази, поспішати з клопотанням про видачу ордеру на арешт і так далі, ніж нічого не робити, тому що немає доступу до підозрюваного [або] обвинуваченого. Мені здається, що потрібно чітко пояснювати людям, для чого здійснюється заочна процедура, і що іншого шляху немає», — сказав він, зазначивши, що заочне засудження також відкриває шлях до можливої компенсації шкоди в майбутньому.
За рік, що минув від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, прокуратура повідомила про підозру у скоєнні воєнних злочинів 277 особам. З них 255 — особам, які не перебувають під вартою в Україні.
Зміни до українського кримінального законодавства, які передбачають досудове розслідування і судовий розгляд без участі підозрюваного, були ухвалені Парламентом ще у жовтні 2014 року. Це було зроблено для того, щоб мати можливість переслідувати керівництво країни на чолі з колишнім президентом Віктором Януковичем, який втік за кордон після революції. Існували побоювання, що підозрювані у скоєнні злочинів, у тому числі корупційних, можуть сховатися на окупованих територіях країни або втекти до Росії.
Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року заочне розслідування та судовий розгляд також були застосовані до російських солдатів, обвинувачених у воєнних злочинах.
Рішення про початок заочного розслідування приймається, якщо потенційний підозрюваний не з’являється на виклик. Якщо прокуратурі невідоме місцезнаходження особи, вона публікує відповідні оголошення в парламентській газеті «Голос України», а також на сайті Офісу Генерального прокурора.
«Прокурори також отримують оперативну інформацію про перетин кордонів на основі телефонного трафіку, є дані з соціальних мереж, які підтверджують перебування особи на тимчасово окупованій території України або в Російській Федерації», — розповів пан Коваленко. «З цими матеріалами прокурор або слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування заочно».
Суддя перевіряє, чи використав прокурор усі можливі способи повідомлення особи про кримінальне провадження проти неї. Суд також публікує повідомлення про виклик на сайті «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур’єр».
Станіслав Кравченко, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розповів, що повістка також поширюється через соціальні мережі, електронну пошту або телефон, якщо така інформація є в розпорядженні слідчих.
Однак він визнав, що засоби інформування підозрюваного потребують подальшого вдосконалення, «зокрема, шляхом пошуку нових механізмів, у тому числі міжнародно-правового співробітництва, та використання всіх доступних способів інформування учасників кримінального провадження, що здійснюється заочно».
«Якщо суддя дає дозвіл, починається заочне розслідування, — продовжив Коваленко. Перш за все, прокурор має вручити підозру — він знову публікує її на сайті Офісу Генерального прокурора і в газеті “Голос України”».
Інші аспекти справи, від проведення експертиз до допиту свідків, не відрізняються від звичайного судочинства, сказав Коваленко.
Після завершення слідства матеріали направляються до суду, але перед розглядом справи прокурор повинен отримати дозвіл на проведення спеціального судового розгляду без участі обвинуваченого.
На цьому етапі з матеріалами справи знайомиться призначений державою адвокат, щоб активно захищати обвинуваченого у суді.
До того ж постановлений заочно вирок може бути переглянуто в порядку апеляції. «Особа, засуджена заочно, має право на перегляд своєї справи, якщо вона не згодна з вироком, — підсумував Крапивін. «Таким чином забезпечується право на справедливий суд, і це є ключовим».
Вікторія Матола, опубліковано у виданні IWPR
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
